РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛІНГУ
2.1. Гносеологія, еволюція та наукові засади контролінгу
Ускладнення умов господарювання вимагає пошуку новітніх підходів до управління,
серед яких чільне місце посідає контролінг, що потребує дослідження не тільки
його сутнісно-економічної природи, а й лінгвістичного походження цього терміна.
За твердженням А. Дайлє, термін "контролінг" (англ. to control) означає
"регулювати" чи "управляти" [62, с. 13]. Авторський колектив під керівництвом
О.М. Карминського вважає: цей термін можна перекласти як "керівництво,
регулювання, управління, контроль" [121, с. 7]. Д. Хан дотримується думки, що з
економічної точки зору цей термін визначається як "управління та спостереження"
[278, с. 108]. У праці під редакцією Н.Г. Данілочкіної підкреслюється, що
слово контролінг походить від англійського to control – "контролювати,
управляти", яке, у свою чергу, від французького слова contrфle, що означає
"реєстр, перевірний список" [122, с. 6]. В економічній енциклопедії
"контролінг" тлумачиться як позафункціональний інструмент управління, який
завдяки цілеспрямованим збору й обробці інформації допомагає у процесі
прийняття рішень та управління підприємством [78, с. 828–829]. У словнику
іншомовних слів "контролінг" (англ. controlling) розглядається як функція
менеджменту, систематична перевірка виконання завдань та аналіз стану справ на
підприємстві [234, с. 293]. У новому тлумачному словнику української мови
наводиться термін "контролер", під яким розуміється особа, що контролює чи
перевіряє кого-, що-небудь [173, с. 318], що значно звужує його сутність.
У німецькомовній літературі термін контролінг визначається словами verwalten
(управляти), lenken (направляти курс), steuern (тримати курс) [372]. Деякі
автори вважають, що термін "controlling" вживається для характеристики якісно
нового явища в управлінні підприємством. На їхню думку, у сучасній німецькій
мові існують різні модифікації терміна контролінг, "які подібні за звучанням,
але відмінні за значенням: "die controlle" – контролер і "das controlling" –
контролер, що визначають у першому випадку працівника служби контролінгу, а у
другому – особу, яка здійснює контрольні перевірки на підприємстві" [56 с. 21].
В останньому випадку особа, яка здійснює контрольні перевірки на підприємстві
має називатися не контролером, а внутрішнім аудитором або ревізором.
Дослідження етимології терміна "контролінг" показують, що як альтернатива
управлінню у Франції почав вживатися термін "contre-rфle", а в Англії –
countre-roullour [372, с. 140]. Гносеологія цього терміна свідчить про
наявність "родового" зв’язку з терміном управління. У наукових виданнях
застосовують термін контролінг з однією та двома буквами "л". На наш погляд, в
українській мові доцільно вживати термін контролінг з однією буквою "л". Такий
підхід дозволить відрізнити німецьку модель контролінгу (характерна для
України) від американської (управлінського обліку), для якої доречно
використати дві букви "л".
З метою дослідження сутнісного розуміння, місця й значення контролінгу в теорії
та практиці потрібно розглянути еволюцію його становлення (рис. 2.1). Перший
етап починається із запровадження його основ у сферу управління підприємствами.
Контролінг було запозичено в Англії як частину загальноприйнятої практики
підприємництва відповідно до правил "Company Acts", які дійшли до нас майже із
ХVІІ ст. [376]. Вперше посаду контролера в цій країні було введено у ХVІІІ ст.
для контролю за ефективністю використання коштів державної казни. Розвиток
промисловості та встановлення тісних торгових зв’язків між країнами призвели до
того, що в кінці ХVIII ст. поняття контролер увійшло в діловий лексикон
американських підприємців. Уперше елементи контролінгу в США було впроваджено
1880 року у практичну діяльність залізничної компанії "Атчисон Топека енд Санта
Фе рейлроуд систем" [278, с. 108]. Упродовж тривалого часу функція контролінгу
застосовувалася виключно на підприємствах США. Розуміння контролінгу
формувалося поступово: від ототожнення функцій контролера і бухгалтера до
більш серйозного сприйняття – як координатора, інформатора, консультанта,
модератора, аналітика та психолога. Однак ці думки відображали суто практичну
діяльність контролера.
Рис. 2.1. Еволюція теорії та практики контролінгу
Другий етап розвитку контролінгу пов’язаний зі становленням наукової думки
відносно його теоретичного визначення. У США в 40-х роках ХХ ст. були чітко
сформульовані його функції, а в 1962 р. Інститут фінансових контролерів описав
роль контролера в діяльності підприємства. Розвиток контролінгу на німецьких
підприємствах та в банках, які запозичили практику роботи контролерів у
дочірніх американських компаніях, почався після Другої світової війни. У
60–70-ті роки ХХ ст. посада контролера з’явилася на багатьох німецьких фірмах.
Необхідність такого кроку була обумовлена завершенням періоду економічного
зростання в країні, різким зниженням рівня доходів німецьких підприємств, а
також збільшенням кількості їх банкрутств.
Третій етап характеризується тим, що теорія контролінгу за останні десять років
суттєво просунулася вперед і нині практика його реалізації на підприємствах (і
в банках) певною мірою відстає від теоретичного надбання. Такий процес є цілком
природним, оскільки досить часто у різних сферах життя практика йде з певним
часовим лагом (у деяких випадках доволі значним) за науковими досягненнями
(буває й навпаки), що цілком притаманне і контролінгу. З економічним розвитком
суспільства та ускладненням управління пі