Ви є тут

Управління суб'єктами туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку

Автор: 
Ткаченко Тетяна Іванівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0506U000667
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ТУРИЗМУ ЯК СИСТЕМНОГО
ОБ’ЄКТА
2.1. Система туризму як об’єкт наукового пізнання
Економічний комплекс господарювання є складним, багатогранним і суперечливим
явищем. Механізм його функціонування і розвитку – предмет вивчення певної
системи економічних наук.
Туризм, як вагома складова господарського комплексу, вивчається з використанням
методології усіх складових елементів (напрямів, підсистем, блоків) цієї
системи, у центрі якої знаходиться економічна теорія як базис прикладних
економічних наук [293, с. 70].
Перший блок системи економічних наук – це загальні економічні науки, що
розкривають основні закономірності розвитку господарської системи в цілому й
окремих її рівнів: макроекономіки, мікроекономіки, державного регулювання
(управління) економікою, основ менеджменту, економічної політики суспільства.
Другий блок –спеціальні або функціональні економічні науки, що вивчають
специфічні закономірності розвитку окремих ланок господарської системи
(фінансів, кредиту, грошового обігу, ціноутворення, бухгалтерського обліку,
аудита, банківської справи, страхової справи, економіки праці, спеціального
менеджменту та маркетингу).
Третій блок – конкретні економічні науки, що вивчають окремі сфери господарства
(економіку промисловості, транспорту, будів­ництва, сільського господарства,
туризму, побутових послуг тощо), а також окремі складові господарюючої системи
(економіку регіону, країни, народонаселення, домашнього господарства).
Четвертий блок – інформаційно-аналітичні економічні науки, що вивчають
кількісні закономірності розвитку тих чи інших господарських систем (загальну
статистику; статистику ринку, народонаселення, послуг; економічну кібернетику;
економічну математику).
П’ятий блок – історико-економічні науки, що вивчають діалектику розвитку
економічних процесів, вчень і концепцій в істо­рич­ному порядку, хронології
(історія економіки, історія народного господарства країни, історія світового
господарства чи регіону, історія економічних вчень та ін.).
Перші п’ять блоків системи економічних наук узагальнено та конкретизовано
групою російських вчених – В. Козирєвим, В. Квартальновим, І. Зоріним [203, с.
5].
На сучасному етапі економічні науки розвиваються на стику різних галузей
наукових знань або ж галузей наукових знань фундаментального (базового) та
прикладного характеру. На наш погляд, блоки вищезазначених економічних наук
мають бути доповнені тими, що формуються: філософсько-економічних наук
(філософія у галузі знань "Гуманітарні науки" та економіка у галузі знань
"Соціальні та біхевіористські науки"); еколого-економічних наук (екологія у
галузі знань "Служба охорони навколишнього середовища" та економіка у галузі
знань "Бізнес і управління"); науки про бізнес та управління – група галузей
знань, які представлені окремою позицією у Міжнародній стандартній класифікації
освіти (МСКО), затвердженій ЮНЕСКО [199].
Шостий блок – філософсько-економічні науки. Цей блок лише починає формуватися,
але є нагальною потребою у подальшому цивілізованому розвитку суспільства та
системи знань про туризм. Він вивчає діалектику передової економічної думки
щодо розвитку економічних процесів, вчень і концепцій, вирішує не лише
мето­дологічне, але й світоглядне завдання. Як слушно зазначають автори цього
наукового напряму, лише філософія економіки робить його (авт. – підхід до
об’єднання економічних і духовних ідей) предметом спеціального методологічного
аналізу, використовує для побудови відносин зі спорідненими
соціально-гуманітарними дисциплінами та для прогнозування подальшої інтеграції
різних форм людської діяльності, яка орієнтована на підвищення загальної якості
людського життя [345, с. 7]. Філософсько-економічний блок наук особливо
притаманний туризму як багатогранній та поліфункціональній сфері, що має
безпосереднє та опосередковане відношення до усіх аспектів життєдіяльності
людини та на сучасному етапі виявляється у науково-практичній інтерпретації
велнес-туризму.
Сьомий блок – еколого-економічні науки, що вивчають окремі сфери господарства
або напрями діяльності господарюючих суб’єктів у контексті та на принципах
гармонічного співіснування із зовнішнім природним середовищем, тобто з
орієнтацією на збере­ження довкілля або можливість його відтворення в
перспективі (екологічний менеджмент, екологічний маркетинг, екологічний туризм,
соціальна екологія тощо).
Дослідження екологічних аспектів функціонування туризму набувають значного
розвитку та орієнтовані на визначення законо­мірностей територіальної
диференціації антропогенного тиску на природне середовище, моніторингу та
прогнозу стану природних комплексів у центрах масового туризму, конструктивних
моделей раціонального туристського природокористування, відтворення при­родних
властивостей території туристського використання, розвитку екологічного
туризму.
Блок економічних наук "Бізнес і управління" є дослідженим у країнах із
розвиненими ринковими відносинами, проте знаходиться на етапі становлення у
постсоціалістичних країнах. До складу цього блоку за МСКО входять:
1) роздрібний продаж, маркетинг, збут, відносини з гро­мадськістю, нерухомість;
2) фінанси, банківська та страхова справа, аналіз капіталовкладень; 3)
бухгалтерська справа, аудит, бухгал­терський облік; 4) менеджмент, управління
державними органами, управління недержавними органами, управління персоналом;
5) робота секретаріату [199, с. 34]. Незважаючи на ґрунтовні наукові
дослідження з питань управління суб’єктами господарювання у різних
соціально-економічних фор