РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика та зміст досліджень
Предмет досліджень є новорайонований сорт конюшини гібридної (Trifolium
hybridum L., екологічний тип – tistulosum Cilib). – Придністровська.
Шляхом гібридизації генетично різного матеріалу – форм різнорідного
екологічного і географічного походження при вільному запиленні з наступним
масовим добором створено перспективну популяцію конюшини гібридної. Селекційну
роботу з цією культурою було розпочато в 1959-1961 рр. на Гірсько-Карпатській
дослідній станції і продовжено в Передкарпатському філіалі ІЗіТ західного
регіону УААН [91].
Добір високопродуктивних довговічних рослин проводили на естонському сорті
Йигева-2, перезапиленому з кращою місцевою дикорослою гірською формою, яка
характеризувалася зимостійкістю, ранньостиглістю і високою продуктивністю.
Автори сорту наукові співробітники О.І. Мацьків, Г.С. Коник, Б.П. Ружило, О.М.
Якуц, Я.В. Волянська, З.О. Царик, І.С. Волощук. Сорт конюшини гібридної
Придністровска занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2002 р.
[92].
Дослідження проводились протягом 2000-2003 рр. в лабораторії насінництва і
насіннєзнавства ІЗіТ ЗР УААН.
Схема дослідів:
Дослід І. Оптимізація агрофітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною.
Під покрив вико-вівсяної сумішки на зелений корм (контроль).
Під покрив ріпаку ярого на зелений корм.
Під покрив редьки олійної на зелений корм.
Під покрив ярого ячменю на зелений корм.
Під покрив ярої пшениці на зелений корм.
Під покрив вівса на зелений корм.
Під покрив пажитниці однорічної на зелений корм.
Безпокривний посів конюшини гібридної.
Спосіб сівби – суцільнорядковий (15 см), норма висіву конюшини гібридної 9,6
млн шт./га (8,0 кг/га) при 100% схожості насіння. Норми висіву покривних
культур на 30% нижчі від рекомендованих норм висіву по кожній культурі при 100%
схожості насіння (вико-вісяна сумішка – 84,0 кг/га вівса + 56,0 кг/га вики,
ріпак ярий – 7,0 кг/га, редька олійна – 14,0 кг/га, ярий ячмінь – 140,0 кг/га,
яра пшениця – 140,0 кг/га, овес – 140,0 кг/га, пажитниця однорічна – 14,0
кг/га). Мінеральні добрива в дозі Р60К90.
Дослід ІІ. Вплив норм висіву і способів сівби на врожайність зеленої маси
конюшини гібридної.
1. Суцільнорядковий посів – 7,2 млн. шт./га – 6,0 кг/га
2. Суцільнорядковий посів – 9,6 млн. шт./га – 8,0 кг/га
3. Суцільнорядковий посів – 14,4 млн. шт./га – 12,0 кг/га
4. Черезрядний посів – 4,8 млн. шт./га – 4,0 кг/га
5. Черезрядний посів – 7,2 млн. шт./га – 6,0 кг/га
6. Черезрядний посів – 9,6 млн. шт./га – 8,0 кг/га
7. Широкорядний посів – 3,6 млн. шт./га – 3,0 кг/га
8. Широкорядний посів – 6,0 млн. шт./га – 5,0 кг/га
9. Широкорядний посів – 8,5 млн. шт./га – 7,0 кг/га
Ширина міжрядь при суцільнорядковому способі сівби – 15 см, черезрядному – 30
см, широкорядному – 45 см.
Дослід ІІІ. Вплив удобрення на кормову продуктивність конюшини гібридної.
1. Без удобрення (контроль).
2. Р60К90 – фон І.
3. Р60К90 + інокуляція насіння.
4. Р60К90 + Мо (0,4 кг/га)
5. Р60К90 + В (2,0 кг/га)
6. Р60К90 + Мо (0,4 кг/га) + В (2.0 кг/га)
7. Р90К120 – фон ІІ.
8. Р90К120 + інокуляція
9. Р90К120 + Мо (0,4 кг/га)
10. Р90К120 + В (2,0 кг/га)
11. Р90К120 + Мо (0,4 кг/га) + В (2,0 кг/га)
Покривна культура – вико–вівсяна сумішка. Спосіб сівби – суцільнорядковий,
норма висіву вики – 80 кг/га, вівса – 120 кг/га. Норма висіву конюшини
гібридної 9,6 млн шт./га (8,0 кг/га).
Експериментальна робота проводилась польовим і лабораторними методами. Польові
досліди закладались за загальноприйнятою методикою [93, 94, 95, 96, 97].
Загальна площа дослідної ділянки - 56 м2, облікова - 50 м2. Розміщення
варіантів рендомізоване, повторнення - чотирьохразове.
Насіння конюшини гібридної протруювалось препаратом вітавакс 200 ФФ, в.с.к. –
2,0 кг/т, суспензія препарату 5-10 л води на одну тонну насіння.
Мікроелементи вносили позакоренево: Мо (молібден) - у формі молібденовокислого
амонію (0,4 кг/га в фазі початку цвітіння), В (бор) - у формі борної кислоти в
дозі 2,0 кг/га в фазі початку цвітіння.
При забур’яненості посіву однорічними дводольними бур’янами обробку проводили
гербіцидом базагран, в.р. у дозі 3,0-6,0 л/га в період від весняного
відростання до початку стеблоутворення при висоті 10-15 см.
Посіви, пошкоджені стебловим довгоносиком чи іншими шкідниками, обробляли
інсектицидом базудин 600 EW, 60% в.е. – 0,5-0,75 л/га в період вегетації.
Мінеральні добрива вносили у формі гранульованого суперфосфату (19,5% д. р.) та
калійної солі (40% д. р.), інокуляцію насіння – ризоторфіном (200 г на гектарну
норму насіння).
Сівба проводилась трав’яною сівалкою, збирання комбайном "Сампо-500".
Доведення до посівних кондицій – на лабораторних петкусах і трієрах.
Дані врожаю оброблялися методом дисперсійного аналізу.
Продуктивність кожного варіанту визначалась шляхом скошування і зважування
зеленої маси та зерна з облікової площі.
Фенологічні спостереження проводилися на всіх варіантах досліду із визначенням
дат фаз вегетації конюшини гібридної: сходи, відростання, стеблування,
галуження, бутонізація, цвітіння, дозрівання, збирання [98, 99].
Облік зеленої маси проводили з перерахунком на сіно відповідно коефіцієнту
усушки, а облік насіння шляхом обмолоту кожної ділянки з наступним зважуванням.
Зразки на усушку відбиралися з чотирьох ділянок по 0,25 м2, які висушувались до
постійної ваги на повітрі. Густота травостою – підрахунками кількості пагонів,
структура урожаю - шляхом поділу куща на фракції: листкові пластинки, стебла,
головки.
Якість насіння – за Державним Стандартом України "Насіння с.-г. культур.
Сортові та посівні якості" ДСТУ 2240-93 к.
Хімічний склад ґрунту визначався в горизонті 0-20 см за загально прийнятими
методиками [100,
- Київ+380960830922